Затвердження нового Генплану Києва залежить від судів
Апеляційний адмінсуд незабаром може поставити крапку у справі щодо оскарження дій КМДА по розробці нового Генерального плану Києва. У відповідному провадженні фізична особа Ігор Гец намагається довести (поки що без успіху), що міська влада не має права готувати до затвердження такий документ, адже Верховна Рада давно зробила усі Генплани безстроковими. Швидше за все, керівництво столиці виграє в цій суперечці, бо рішення Київради № 262/262 від 18 вересня 2008 года "Про розробку нового Генерального плану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року" було прийняте у відповідності з вимогами чинного на час його прийняття законодавства і його ніхто в суді не оскаржив. Це, в свою чергу, дозволить КМДА використовувати позитивне для себе рішення суду в якості “прецедентного”, щоб швидше вийти на затвердження Генплану “Черновецького-Кличка” та перемогти опонентів, які потім спробують оскаржити цей документ в суді.
Як стало відомо KВ, на 7 березня 2023 року заплановане засідання Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №640/8400/21.
Нагадаємо, в рамках даного провадження фізична особа Ігор Гец вимагає від служителів Феміди визнати протиправними дії КМДА, пов`язані з розробленням проекту нового Генплану Києва, а також зобов'язати посадовців столичної мерії утриматись від підготовки вказаного документа. Крім того, в рамках цієї справи позивач висунув вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінета Міністрів України, яка, на думку Ігоря Геця, виражається у невжитті заходів реагування на факти зазначених протиправних дій з боку КМДА. Відповідачами у цьому провадженні виступають столична міськдержадміністрація та Кабмін відповідно.
Читайте: Киев могут оставить без нового Генплана
Ще 6 липня 2022 року Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК, ліквідований у грудні минулого року. – KВ) повністю відмовив Ігорю Гецю у задоволенні його вимог. У зв'язку з цим позивач подав апеляційну скаргу, яку має розглянути згаданий вище апеляційний адмінсуд.
Про розгляд справи й рішення ОАСК
Як повідомляється в рішенні суду від 6 липня 2022 року, у січні 2021 року Ігор Гец звернувся до міського голови Києва і голови КМДА Віталія Кличка з листом, у якому повідомив про порушення чинного законодавства, пов'язаного з розробленням проекту нового Генплану Києва. Про які саме порушення йшла мова, в судовому документі не уточнюється. Але можна припустити, що майбутній позивач вимагав припинити розробку вказаного документу у зв'язку з тим, що діючий Генеральний план столиці (затверджений рішенням Київради №370/1804 від 28 березня 2002 року), відповідно до законодавства України, є безстроковим, а тому міська влада не має права розробляти “другий” Генплан. Така версія КВ пояснюється тим, що надалі даний аргумент буде фактично єдиним у позові Геця.
У відповідь на своє звернення даний громадянин отримав лист від Департамента містобудування та архітектури КМДА, у якому чиновники повідомили лише те, що робота над проєктом Генплану ще продовжується, він приводиться у відповідність до змін законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних та інших державних норм, стандартів і правил тощо.
Надалі, у березні 2021 року, Ігор Гец поскаржився на дії посадових осіб КМДА у письмовому зверненні до Кабінета Міністрів України – вказав на те, що посадовці столичної мерії ухилилися від “виконання невідкладних заходів”, про які він повідомив у листі на адресу міського голови Києва. Кабмін у свою чергу направив звернення Ігоря Геця до Міністерства громад та територій України, КМДА і Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ, наразі ліквідована. – KВ). Така реакція з боку Кабінета Міністрів не задовольнила громадянина, а тому надалі він звернувся до ОАСК з вищевказаним позовом. Вже на початку квітня 2021 року цей суд відкрив відповідне провадження.
В обґрунтування своїх вимог Ігор Гец вказав на те, що КМДА не вжила невідкладних заходів щодо припинення неправомірних дій по розробці Генплану Києва. А Кабмін, як вважає позивач, не вжив заходів щодо усунення недоліків у роботі органу виконавчої влади, яким є КМДА, і "ухилився від спрямування та координації діяльності вказаної місцевої адміністрації щодо забезпечення належного виконання наданих їй повноважень на відповідній території”.
При цьому Ігор Гец повідомив, що Кабмін безпідставно передав його звернення на розгляд інших органів – мовляв, він не просив посадовців цього робити, адже вказані держструктури відповідно до законодавства "не наділені повноваженнями стосовно здійснення контролю за діяльністю місцевих органів виконавчої влади". Усе це, на думку позивача, порушило його право брати участь в управлінні державними справами, яке гарантоване йому Конституцією України, та право на отримання такого нематеріального блага як “належне виконання КМДА і Кабміном своїх владних повноважень”.
Як зазначалося вище, головним і фактично єдиним аргументом щодо незаконності розробки нового Генплану Ігор Гец назвав саме те, що такі документи є безстроковими – це передбачено Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який було затверджено Верховною Радою у 2011 році. У зв'язку з цим, на думку позивача, розробка “нового” Генплану столиці починаючи з березня 2011 року є незаконною.
У КМДА з такими позовними вимогами не погодилися. Юристи цього відповідача вказали на те, що розробка столичною міськдержадміністрацією “нового” Генплана є законною, адже існує відповідне доручення Київради, яке було передбачене рішенням №262/262 від 18 вересня 2008 року. Необхідність таких доручень від органів місцевого самоврядування, мовляв, є вимогою все того же Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. При цьому, у КМДА повідомили, що вищевказане рішення було ухвалене у відповідності з вимогами чинного на час його прийняття законодавства, тобто – ще до того, як Верховна Рада зробила Генплани безстроковими.
У свою чергу, в Кабінеті Міністрів України вказали на те, що переадресація звернення Ігоря Геця є законною. Свою позицію посадовці пояснили тим, що питання стосовно роз'яснення законодавства про містобудівну діяльність та про розроблення генплану відноситься до повноважень вищезазначених трьох органів. У зв'язку з цим, на думку представників Кабміна, "позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та доводи, якими позивач їх обґрунтовує, не узгоджуються з положеннями законодавства України, є надуманими, необґрунтованими та безпідставними, а тому мають бути залишені без задоволення.".
Крім того, і юристи столичної міськдержадміністрації, і юристи Кабміна під час судового розгляду справи стверджували, що розробка “нового” Генплану Києва жодним чином не порушує інтереси Ігоря Геця, адже він проживає в іншому населеному пункті – у місті Суми. Примітно, що у відповідь на таке зауваження позивач повідомив, що він з листопада 2019 року живе “на два міста” – у Києві та Сумах.
Скріншот з рішення ОАСК від 6 липня 2022 року
Врешті-решт колегія судів ОАСК вирішила повністю відмовити Ігорю Гецю в задоволенні його позову. Серед причин для відмови служителі Феміди вказали той факт, що рішення Київради № 262/262 від 18 вересня 2008 года "Про розробку нового Генерального плану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року" є таким, що прийняте у відповідності з вимогами чинного на час його прийняття законодавства. Крім того, в ОАСК зазначили, що вказане рішення не скасовувалось самою міськрадою, не визнавалося недійсним в судовому порядку, а отже є чинним на даний час. Що стосується претензій позивача до Кабміну, то, як зокрема зазначено в рішенні суду, “для визнання бездіяльності протиправною недостатньо лише одного факту неналежного або несвоєчасного виконання обов`язкових дій”.
Можливі наслідки
Опитані KВ експерти висловили занепокоєність таким перебігом подій.
Так, столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк важає, що остаточна перемога КМДА в суді по цій справі може краще за все допомогти керівництву столиці вийти на затвердження нового Генплану “Черновецького-Кличка” та перемогти опонентів, якщо цей документ потім будуть оскаржувати в суді.
“Посилання позивача на законодавство про “безстроковість” Генплану не допоможе оскаржити дії КМДА. Наприклад, закони також приймаються Верховною Радою безстроково, але це не може завадити парламенту вносити до них зміни, відміняти їх, приймати нові закони. Треба розуміти, що формально КМДА лише виконує рішення Київради від 2008 року про розробку нового Генплану. Краще було б оскаржувати саме це рішення. Я не бачу жодних перспектив у цій справі. Більш того, якщо хтось захоче по-справжньому оскаржити новий Генплан, то у відповідній судовій справі Київрада зможе послатися на рішення суду по даному провадженню, яке має преюдиціальне значення і в якому були встановлені обставини, що дії органів влади були законними”, – заявив KВ Олександр Дядюк.
Подібної думки дотримується й член-кореспондент Української академії архітектури Віктор Глеба. Усі процеси, які передували і супроводжували розробку цього документа, йому знайомі: у 2001-2008 роках він працював на керівних посадах у міському КП “Центр містобудування і архітектури Києва” і Департаменті містобудуванні та архітектури КМДА (зокрема заступником головного архітектора столиці), а в 2008-2016 роках – заступником архітектора Київської області.
За словами Віктора Глеби, проєкт нового Генерального плану Києва потрібно критикувати і оскаржувати, але з інших мотивів – через низку порушень, зокрема й у процедурі розробки.
“При розробці проєкту нового Генплану ігноруються законодавчі норми, правила, Державні будівельні норми (ДБН) про планування і забудову, не була проведена громадська експертиза. Як заступник головного архітектора Київщини я був секретарем на містобудівній раді Київської області, яка розглядала “новий Генплан” столиці. І тоді я написав протокол на 6 сторінок зауважень до проєкта Генерального плану Києва та розвитку його приміської зони до 2025 року. Але вже, здається, у 2020 році Віталій Кличко презентував документ під назвою “Генплан-2030”, а потім, у 2021 році, якщо я не помиляюсь, мер Києва вже пропонував Генплан на термін до 2040 року”, – розповів KВ Віктор Глеба.
Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян
Чому Генплан – це головна біль киян
Як неодноразово повідомляла КВ, коли Київрада приймала рішення №262/262 від 18 вересня 2008 року, нинішній мер міста Віталій Кличко був у опозиції до тодішнього очільника столиці голови Леоніда Черновецького і активно критикував ідею з розробкою нового Генплану. Втім, ставши міським головою, Кличко вирішив не відмовлятися від ідею затвердити новий варіант головного містобудівного документа столиці.
Проти такої ініціативи столичної влади неодноразово виступали експерти та громадські активісти. Наприклад, вони вказували на те, що “новий” Генплан потрібен лише для того, щоб столична влада змогла легалізувати таким чином незаконні землевідведення минулих років (серед таких – передача під забудову житлом та торговими центрами земель рекреації, транспортної інфраструктури та ін. – KV) та приховати інші масові порушення чинного Генплану Києва. Серед таких – системне невиконання зафіксованих у Генплані завдань щодо розвитку міської інфраструктури (будівництво нових доріг, розв'язок, станцій метро, мостів, каналізаційних колекторів, трансформаторних підстанцій тощо).
Читайте: Новый Генплан может лишить киевлян 9 тысяч гектаров заповедных территорий і Генплан VS новый Генплан: как в Киеве развивают метрополитен
Також фахівці у галузі містобудування та архітектури заявляли, що керівництво міста мало би провести моніторинг порушень ухваленого у 2002 році Генплану, покарати винних у цих порушеннях та провести коригування чинної “містобудівної конституції столиці” – незалежно від того, чи буде столична влада розробляти “новий” Генеральний план, чи буде оновлювати “старий”.
Однак, у КМДА і Київради вирішили не витрачати свій час на такі “дрібниці”, і комунальна організація “Інститут Генерального плану міста Києва” (КО “Київгенплан”) завзято взялася за розробку проєкта даного документа. Протягом останніх років міська влада неодноразово – наприклад, у 2017, 2019 та 2020 роках – повідомляла про те, що проєкт нового Генплану вже готовий і вже “ось-ось” має бути затверджений. Одна із останніх заяв мала місце у листопаді 2020 року – тоді КО “Київгенплан” оголосила про початок громадських слухань по цьому документу.
Читайте: Утверждение нового Генплана Киева переносится на неопределенный срок
При цьому, протягом цих років проєкт "нового” Генплану столиці неодноразово змінювався. Деякі такі коригування у Київраді пояснювали тим, що початковий проєкт вже застарів, адже його розробка почалася десятиріччя тому. Разом з тим, експерти стверджували, що у різних джерелах фактично одночасно публікувалися різні версії проєкта Генплану, а його графічні матеріали подекуди не відповідали текстовим, через що вивчення та обговорення цього документу було суттєво ускладнено.
Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева
Крім того, фахівців дивувало те, що міська влада не може визначитися, на який період має бути розрахований "новий" Генплан. Як зазначалося вище, при прийнятті рішення Київради №262/262 керівництво міста прописало, що "новий" Генеральний план столиці має діяти до 2025 року. Але в подальшому в КО "Київгенплан" та в КМДА повідомляли про те, що цей документ буде визначати розвиток міста до 2040 року. Разом з тим, окремі вихідні дані одного з варіантів проєкта Генплану взагалі були прописані на якусь "перспективу", часові рамки якої розробниками документа не були зазначені.
Нагадаємо, КО “Київгенплан” з 26 жовтня 2021 року на правах виконуючого обов'язки керівника очолює Дмитро Ликов. Його попередником на цій посаді був Сергій Броневицький, який керував даною комунальною організацією з 27 серпня 2010 року до 30 вересня 2021 року. "Київгенплан" підпорядковується Департаменту містобудування та архітектури КМДА, який з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов.
Роботу зазначеного департаменту довгий час спрямовував та контролював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, але з 2 квітня 2021 року цю функцію було покладено на заступника голови з питань здійснення самоврядних повноважень КМДА Петра Оленича.
Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен
Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль (на колажі праворуч) – ексголова Івано-Франківської облдержадміністрації (з 1 серпня 2019 року до 5 лютого 2020 року) та ексміністр розвитку громад і територій (з 4 лютого по 4 березня 2020 року).
Фото: колаж КВ
